Українство поза Україною – тема багатогранна, у час війни – дуже актуальна. Мільйони наших співвітчизників, серед яких переважно жінки з дітьми, вимушено покинули рідні землі. Це вже п’ята й найбільша міграційна хвиля за весь час нашого існування. Сподіваємося, що вони ненадовго залишаться в імміграції та повернуться додому з новим досвідом і новими враженнями. Про проблеми вимушених емігрантів ми будемо писати не раз, але не забуватимемо про тих, які, виїхавши з України раніше, залишаються українцями й піднімають престиж нашої держави. Одна із них – Оксана Линів.
Про цю жінку зараз пишуть багато й в Україні, й за її межами. Вона – головний диригент опери та філармонійного оркестру м. Ґрац (Австрія), засновниця й арт-директорка фестивалю LvivMozArt, м. Львів (Україна), також заснувала Молодіжний симфонічний оркестр України. «Найкраща диригентка 2020 року» («Oper! Awards», Німеччина). У 2021 році нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Увійшла до провідної трійки жінок-диригенток світу молодого покоління. А народилася Оксана Линів у невеликому містечку Броди на Львівщині, місцем сили вважала село Опаку в Дрогобицькому районі. Сили, якої вона черпала там, вистачило, щоб здійснити карколомний кар’єрний стрибок, яким захоплюється вся Європа.
Звісно, варто згадати про уродженця Києва Яна Кума, якого вважають найвідомішим українцем Кремнієвої долини, позаяк він є одним із співзасновників месенджера WhatsApp, а також виконавчим директором Facebook inc. Всесвітнє визнання здобув і Макс Левчин, який у 27-річному віці створив платіжну систему PayPal, якою користується весь світ.
Зрештою, можна назвати сотні українців, які феєрично реалізували свій творчий потенціал поза Україною. Цей досвід має підказати нам, що робити, аби талановиті молоді люди залишалися в Україні й творили модерну державу, що вабила б до себе молоді таланти й з інших країн. Тож закликаємо до дискусії про майбутнє нашої держави й українців, що живуть поза Україною. Ваш досвід може стати доброю інвестицією в наше спільне майбутнє.
У мене в руках товстелезна, ледь не на цілу тисячу сторінок книга з назвою «Українство поза Україною», видана в дрогобицькому видавництві «Посвіт» 2019 року. Це своєрідна енциклопедія етнічних українських земель, що не входять до складу нашої держави, – Пряшівщина, Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина, Берестейщина, Стародубщина, Кубань. Її поява стала передовсім заслугою світлої пам’яті Олександра Рибалка – заслуженого діяча культури України, історика та філолога, який із 1991 року здійснював однойменний проєкт, проводячи наукові експедиції та вивчаючи архівні документи. Результати його титанічної роботи були опубліковані в тематичних випусках журналу «Пам’ятки України» й видані окремою книгою за десять років по його смерті.
Нині ці землі належать до інших держав, але інформаційна доба стирає кордони для спілкування. Ми хочемо перетворити «Українські вісти» на інформаційний майданчик, аби українці цих земель ментально не відчували, що живуть поза Україною.
Так сталося, що Україна опинилася в центрі світової геополітики й саме на нашій території народжується дитятко нового світопорядку. Тому ми, в Україні сущі, закликаємо українців поза Україною не стояти осторонь.
Іван Швед
13 серпня 2022 р.
