Мартин Полтава
Чи потрібно під час війни в Україні будувати дороги?
Читач скаже на це: «Ні! У деяких випадках дороги потрібно ремонтувати, але на будівництво доріг держава не має грошей! Не те, що на будівництво доріг, а навіть на снаряди їх бракує, не кажучи вже про «Байрактари» та рекетні комплекси HIMARS…».
Так мислять собі прості смертні, але дехто із середовища верховної та місцевої влади має з цього приводу іншу думку. І ця думка твердо стоїть на тому, що м. Дніпро та Дніпропетровська область мають стати «пупом землі» в будівництві доріг під час війни.
Судіть самі: лише одне підприємство з м. Дніпро («Будінвест Інжиніринг») отримало протягом березня-жовтня 2022 р. 1 мільярд 547 мільйонів 680 тисяч гривен. А в цілому місто та область витратили на будівництво доріг протягом цього періоду 2,3 мільярда грн.
Для порівняння скажу, що 1 мільярд 263 тисячі грн – сукупна сума, яку витратили разом п’ять областей (з обласними центрами) – Закарпатська, Вінницька, Хмельницька, Івано-Франківська, Чернігівська.
Втім, якщо окремо розглядати Чернігів та Чернігівську область, які суттєво постраждали під час окупації, то 335 млн грн, витрачені на ремонт доріг та мостів протягом березня-жовтня 2022 р. не видаються якоюсь захмарною сумою – цих коштів мало б бути навіть значно більше, але де взяти, якщо немає? Доводиться чекати кінця війни та розраховувати на іноземну допомогу.
А тим часом улюблениця центральної та місцевої влади (зокрема, Дніпропетровської обласної військової адміністрації) – фірма «Будінвест Інжиніринг» – будувала не просто дороги, вона будувала фінансовий благоустрій низки інших фірм – своїх субпідрядників: ТОВ «БНМ», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Максі-буд плюс»…
Як з’ясували журналісти «Радіо Свободи» («Схеми»), фірма «Максі-буд Плюс» за воєнні місяці отримала прибуток понад 300 мільйонів грн, тоді як на цьому підприємстві працює лише одна людина! [https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-velyke-budivnytstvo-dnipropetrovshchyna/32111136.html].
Водночас нагадаю – ця ж фірма є субпідрядником підприємства «Будінвест Інжиніринг». Як одна особа могла чесно заробити за півроку понад 300 мільйонів грн, виконуючи «чорну роботу», пов’язану з будівництвом доріг? Для порівняння нагадаю також, що за цей період чотири області України разом з обласними центрами затратили на будівництво доріг від 205 млн грн – до 267 млн грн. – помітно менше за прибуток «Максі-буд Плюс», забезпечений її єдиним працівником.
Інший цікавий приклад «надприродних явищ» в економіці пов’язаний з іншим субпідрядником «Будінвест Інжинірингу»: «…фірма «БНМ» зі статутним капіталом у 5 тисяч гривень. За весь 2022 рік купила у своїх контрагентів загалом всього 1300 тонн піску, щебеню та щебнево-піщаної суміші. А ось продала цих же будматеріалів у майже сто разів більше – загалом понад 100 тисяч тонн» [https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-velyke-budivnytstvo-dnipropetrovshchyna/32111136.html].
Де взяла фірма бл. 99 тисяч тонн будівельних матеріалів?
У подібних випадках мій однокласник говорив: «Місця треба знати!». Але справа у тому, що вкрасти 99 тисяч тонн будівельних матеріалів – річ значно важча для будь-якого злодія, аніж вкрасти їхню грошову вартість.
Колись нинішній диктатор Московії – В. Путін, працюючи заступником Собчака в Ленінграді, відповідав за постачання продуктів місту, й з ним траплялися подібні випадки. Один із них він пояснював так: мовляв, гроші були заплачені за продукти, а продукти не постачалися в тому обсязі, який передбачала оплата…
Все ніби й правду сказав – забув лише додати, який відсоток оплаченої вартості продуктів надійшов до споживачів?
То чим же так догодило місцевій (і центральній) владі підприємство «Будінвест Інжиніринг»? Чому його напіввіртуальні «збудовані» дороги виявилися у час оборонної війни із могутнім загарбником «дорожчими ддя країни» за снаряди, бронежилети, гаубиці, «Байрактари» та рекетні комплекси HIMARS?
Звичайно, деяке будівництво доріг «Будінвест Інжиніринг» все ж проводив і деякі будівельні матеріали – закупляв цілком реально (а не віртуально). Питання лише у тому – за якими цінами? А ось і відповідь на нього: «В одному випадку «Будінвест» заплатив фірмі «Максі-буд плюс» 1258 гривень за тонну, в іншому ще більше – 1466 гривень за тонну… в цей же період «Максі-буд плюс» купувала саме такий тип щебеню у виробників щонайменше у 6 разів дешевше – за 185 та 233 гривні за тонну» [https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-velyke-budivnytstvo-dnipropetrovshchyna/32111136.html].
Кому ж належить «Будінвест Інжиніринг»?
Офіційно із 2020 р. фірма має таких основних власників: Яна Хланта (49%) та Павло Чухно (49%). Ще 2% статутного капіталу належать директору компанії Дмитру Літнаровичу.
Павло Чухно відомий як віце-президент БК «Прометей» (Дніпро), власник якого – Володимир Дубінський (як і його рідний брат Леонід Дубінський) останні 10 років перебуває у розшуку ФБР і водночас – мешкає у Дніпрі, не криючись.
Щодо Яни Хланти – це особа із найближчого оточення голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Рєзніченка. Причому факти свідчать про всі ознаки високого статусу цієї особи у його найближчому оточенні.
Про цивільний стан згаданого державного чиновника пишуть таке: «Чи має Валентин Михайлович дружину – невідомо. Офіційно він у шлюбі [з 2015 р.] не перебуває. Не виключено, що живе у цивільному» [https://znaj.ua/ru/dossier/137-valentin-reznichenko-biografiya-i-dosye].
Дніпряни запевняють, що такою «громадянською дружиною» В. Рєзніченка є Яна Хланта. А журналістські розслідування «Схем» знайшли докази небезпідставності таких чуток (низка спільних подорожей за кордон, користування Яною автомобілем «шефа» і таке інше).
Саме після повернення В. Рєзніченка на посаду голови ДОДА і отримали Яна Хланта та Павло Чухно свої частки власності підприємства «Будінвест Інжиніринг».
Позаяк замовником дорожньо-будівельних робіт, за які ця фірма останнім часом отримала півтора мільярди гривен, є очолювана В. Рєзніченком Дніпропетровська обласна військова адміністрація, у багатьох складається враження, що ця доволі багата особа вирішила стати ще багатшою внаслідок цього замовлення.
До речі, про своє походження В. Рєзніченко, наскільки це відомо ЗМІ, нічого не повідомляє. Мається на увазі не національність, про яку говорити в наш час не обов’язково, а родинні зв’язки. А тим часом низка видань повідомляє, нібито він є двоюрідним братом Бориса Ложкіна – мультимільйонера і екс-керівника ОП.
Сам Б. Ложкін називає В. Рєзніченка «своїм далеким родичем» [https://znaj.ua/ru/dossier/137-valentin-reznichenko-biografiya-i-dosye]. Саме за протекцією Ложкіна П. Порошенко свого часу призначив Рєзніченка головою ДОДА.
За чиєю протекцією він отримав нове призначення на цю посаду 2020 року – невідомо. Подейкують про «дах» з боку заступника керівника ОП Кирила Тимошенка, але прямих доказів – якщо не помиляюся, наразі не було оприлюднено.
Чи має В. Рєзніченко якісь тіньові зв’язки із Володимиром Дубінським, інтереси якого може представляти Павло Чухно? На цю тему можна прочитати таке: «За фактом їхньої діяльності правоохоронці розслідують десятки кримінальних проваджень. Зокрема, фірми з орбіти братів Дубінських фігурують у справах про завищення цін на ремонтні роботи, відмивання грошей через фірми з ознаками фіктивності, змову з посадовцями», – йдеться в розслідуванні Bihus.Info. Як пише видання Наші гроші, вигравати тендери на обслуговування потреб ЖКГ в Дніпрі компанії Дубінських почали ще за президентства Януковича. В Кам’янському ще раніше. Відтак, за цей час мережа зросла й покриває сьогодні обидва міста. І, як виявили журналісти-розслідувачі, допомагають в цьому тісні контакти з місцевою владою» [https://ua.tribuna.com/tribuna/blogs/imbalance/2927137/].
А ще за В. Рєзніченком тягнеться шлейф репутації рейдера, пов’язаної із відчуженням «Європи-плюс» [https://znaj.ua/ru/dossier/137-valentin-reznichenko-biografiya-i-dosye]…
До речі, на журналістські запити «Схем», які надійшли на ім’я Президента України та на ім’я заступника керівника ОП Кирила Тимошенка стосовно даного скандалу надійшла відповідь, про «неможливість» розгляду запиту до закінчення воєнного стану [https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-velyke-budivnytstvo-dnipropetrovshchyna/32111136.html].
Насамкінець не буде зайвим навести висловлювання з приводу даного скандалу, на яке зважився радник керівника ОП Михайло Подоляк: «Ми маємо отримати не тільки журналістське розслідування, а певні матеріали, які говорять, що є порушення фінансової дисципліни чи корупційні складові. Ми поки що цього не отримали. Ми побачили тільки журналістське розслідування… Якщо він [В. Рєзніченко] вважає, що його неправильно протрактували – ту чи іншу дію – він має вийти і про це проговорити; якщо він вважає за непотрібне, а буде достатньо надати документи – це знову ж таки його право» [https://www.5.ua/suspilstvo/v-op-prokomentuvaly-rozsliduvannia-zhurnalistiv-shchodo-prychetnosti-do-koruptsiinoi-skhemy-holovy-ova-dnipropetrovshchyny-reznichenka-292011.html].
Зважаючи на цей коментар, читачам, які довіряють владі, доводиться думати, що сталося якесь непорозуміння, що В. Рєзніченко ні в чому не винен, інакше ґарант Конституції мав би миттєво відреагувати його відставкою, адже «дружина Цезаря – поза підозрою», а військовий час вимагає оперативних рішень…
Щоправда, невдовзі Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальну справу, фігурантом якої є В. Рєзніченко, за ст. 364 ч.2 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) і ст. 209 ч. 2 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі) ККУ [https://ua.news/ua/ukraine/sap-otkryla-delo-o-hishhenii-sredstv-na-remont-dorog-podrugoj-glavy-oga-dnepropetrovshhiny].
Читати статтю “ПОВНОМАСШТАБНА ВІЙНА: ЧОМУ РОЗПОЧАЛАСЯ І КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ?” https://ukrvisty.pro/viyna/povnomasshtabna-viyna-chomu-rozpochalasya-i-koly-zakinchytsya.html
