СТАРОЗАВІТНІ ПРОРОЦТВА ПРО ІСУСА ХРИСТА |

На сторінці української Вікіпедії, де йдеться про Ісуса Христа, можна знайти біблійні пророцтва, які провіщають місію Месії. Але їх тут дуже мало. А одне із них взагалі не стосується Ісуса Христа, стосується ж якогось діяча, подібного до Мойсея. Й адміністратори сторінки не дозволяють нічого тут міняти. Отож, ця підбірка пророцтв є найбільш повною із тих, які можна знайти в інтернеті.

Дитинство

І. Про Різдво Ісуса Христа у Вифлеємі, та про Його Божу природу: «І ти, Вифлеєме-Ефрафа – чи малий ти між тисячами Юдиними? Ось в тобі народиться Той, Хто призначений бути Христом Ізраїлю і Котрого походження – від початку – від днів вічних» (Міхей, 5: 2).

ІІ. Про перебування Ісуса Христа по Різдві Своєму в яслах стаєнки: «Віл знає господаря свого, й осел – ясла володаря свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене» (Iсайя 1:3).

ІІІ. Про Різдво Ісуса Христа в нічний час: «Раніше від зірки ранкової подібне до роси Різдво Твоє» (Псалом, 109: 3).

ІV. Про походження Ісуса Христа із роду Ессея, батька Давидового: «І постане Паросток від кореня Ессеєвого, і гілка виросте від кореня його; і пробуде на Ньому Дух Господній, Дух Премудрости і розуму, Дух ради й могутности, Дух розуміння й доброчесности» (Ісайя, 11: 1 – 2).

V. Про поклоніння новонародженому Ісусу Христу царів-волхвів та про офіру Йому золота й ладану: «Піднімись, засвітись [Єрусалиме], Світло бо прийшло твоє і Слава Господня засяяла над тобою. Вкриє землю бо пітьма і морок – народи, а над тобою – засяє Господь і слава Його з’явиться над тобою. І прийдуть від народів до світла твого, й царі – до світла, що сяятиме над тобою… Багато верблюдів проходитиме тобою – дромадери із Мадіаму та Єфи – всі вони із Сави прибудуть – принесуть золото й ладан, і звістять славу Господа» (Ісайя, 60: 1-3; 6).

VІ. Пророцтво Валаама із Птору про Вифлеємську зорю, яка символізувала Ісуса Христа, та про знищення Ним язичництва: «Бачу Його, та нині ще немає. Споглядаю Його, та нині ще не близько. Сходить зоря від Якова і піднімається глядаю Його, та нині ще не близько. Сходить зоря від Якова і піднімається берло від Ізраїлю й нищить князів Моава і вражає всіх синів Сифових» (Числа, 24: 17).

Відкуплення

VІІ. Книга пророка Захарії – пророцтво про зраду Юди та про землю для кладовища Акелдама, куплену за 30 динаріїв, які повернув Юда архієреям (11: 12-13): «І вони повну ціну відважили – тридцять динаріїв, і промовив до мене Господь: «Кинь їх гончареві – ту славну ціну, що вони оцінили Мене!» І я взяв оті тридцять динаріїв і кинув до храму Господнього – до гончаря».

VІІІ. Пророцтво із Книги Премудрості про змову фарисеїв і садукеїв та вбивство ними Ісуса Христа (2: 12 – 22; 4: 19): «Влаштуймо ж Праведнику западню – нас бо Він обтяжує і справам нашим – противиться: за гріхи проти Закону докоряє нам й за гріхи виховання нашого – ганьбить нас; проголошує, що Бога знає Він й Сином Божим Себе називає! Його присутність перед нами – викриття задумів наших. Тяжко нам навіть дивитися на Нього, позаяк життя Його на життя інших не схоже, і шляхи Його – іншими є: гидотою нас вважає Він, й уникає шляхів наших, немов чогось нечистого, смерть праведних щасливою називає й Отцем Своїм Бога називає із марнославства. Побачимо ж, чи правдиві слова Його і за кінцем Його – Його випробуємо, адже, коли Праведник цей є Сином Божим – то Бог Його від нас захистить – від руки ворогів Його – Його вибавить! Образою ж та стражданнями випробуємо Його, аби смирення Його пізнати та лагідність – засудимо Його на ганебну смерть, позаяк, за словами Його, без опіки Він не залишиться!» Так вони мудрували, проте помили-лися, позаяк ненависть їх засліпила, й Таємниць Божих вони не пізнали!.. Вони побачать Його і знищать Його, але Господь посміється над ними, і після цього ляжуть вони безчесними трупами й ганьбою стануть навіки – посеред всіх померлих!».

ІХ. Пророцтво із Книги Міхея про знущання римських легіонерів над Ісусом Христом перед Його бичуванням (5: 1): «Ранами, дочко [Єрусалиме], вкривайся – осадою нас обклали: тростиною битимуть по щоках Бога Ізраїлевого».

Х. Пророцтво із Книги Осії – про Хресну дорогу Ісуса Христа на дорозі до Сихему (по виході із Єрусалиму через Сихемські ворота, які у наш час мають назву «Дамаські») – (6: 9): «Як розбійники, які на людей чатують, так священиків зграя убиває на дорозі до Сихему і блюзнірства чинить».

ХІ. Пророцтво із Книги Псалмів – про суд над Ісусом Христом на синедріоні (Псалом, 108: 1-5): «Боже хвали моєї, не зволікай! Відкрилися бо проти Мене вуста нечестиві – вуста підступні, говорять проти Мене язиком брехливим – звідусіль словами ненависті Мене оточують. Піднялися проти Мене безпідставно – за любов Мою ворогують проти Мене, Я ж молюся; віддають Мені злом за добро Моє й за любов Мою – ненавистю!».

ХІІ. Псалми 21-й та 68-й – пророцтво про характерні деталі страти Ісуса Христа на Голготі: «Усі, що споглядають Мене – знущаються наді Мною, вустами промовляючи, й похитуючи головою своєю: «Він на Господа надію покладав – нехай же визволить Його і врятує, якщо Він до вподоби Йому!..».

«Численні бики оточили Мене – гладкі басанські Мене обступили. Розкрили пащу свою проти Мене – лев на здобич голодний, що рикає. Немов вода Я розлився, розсипалися усі кістки Мої; серце Моє – немов віск розтануло в нутрі Моєму. Немов черепок, сила Моя висохла і язик Мій прилипнув до горла Мого – і звів Ти Мене до пороху смертного. Пси бо оточили Мене – зграя лютих Мене обступила – пронизали руки і ноги Мої. Усі кістки Мої можна порахувати – вони ж споглядають Мене, як видовище. Розділюють шати Мої поміж собою і про хітона Мого кидають жереб» (Пс., 21: 7-8; 12-18).

«Зневага розчавила серце Моє і Я знемагаю. Чекав на співстраждання, але – немає його; на утішителів – але їх не бачу: жовч Мені дали за поживу і в спразі Моїй оцтом Мене напоїли» (Пс., 68: 21-22).

ХІІІ. Пророцтво про суд над Ісусом Христом на синедріоні: «Передав Я спину Свою тим, хто бив Мене, і щоки Мої – для ударів, обличчя Мого не закривав від знущань та опльовування» (Книга пророка Ісайї, 50: 6).

ХІV. Пророцтво про зміст і обставини Хресної Жертви Ісуса: «Життя Своє Він на смерть передав і зі злочинцями був урівняний, а тим часом – гріхи багатьох на Себе Він узяв і для грішників став заступником» (Книга пророка Ісайї, 53: 12).

ХV. Пророцтво із Книги Захарії – про оплакування Ісуса Христа, розіп’ятого на Хресті, Дівою Марією та про сторожу під хрестом (12: 10): «І будуть на Того дивитися, Кого прокололи, й голоситимуть за Ним, як за одинаком голосять, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первістком».

ХVI. Пророцтво із Книги Амоса – про надприродне затемнення, яке супроводжувало смерть Ісуса Христа на хресті (8: 9): «І буде того дня, промовляє Господь Бог: вчиню захід сонця посеред дня і посеред дня світлого вкрию землю пітьмою».

ХVІI. Пророцтво із Книги Ісайї – про страсті Христові та про зміст Хресної Жертви: (53: 3-7): «Він був зневажений та принижений перед людьми: Муж скорботи, що переніс страждання, і ми відвертали від Нього обличчя свої. Зневаженим був Він і ми нізащо Його рахували. Але взяв Він на Себе немочі наші й страждання наші поніс, а ми собі гадали, що Бог Його вразив, покарав і принизив. Та зранений був Він за наші гріхи і за наші беззаконня – замучений: кара світу нашого впала на Нього, і ранами Його ми зцілилися. Усі ми, немов вівці, блукали, збилися – кожна з дороги своєї, і всі гріхи наші Господь поклав на Нього. Він переданий був на тортури, але страждання Його були добровільні, і вуст Своїх – не розкривав: немов вівця ведений був Він на заколення і, немов агнець – безмовний перед тими, що стрижуть його, так і Він не розімкнув вуста Свої».

ХVІІI. Пророцтво із Книги Псалмів – про суд Божий над Кайяфою, що сталося навесні 37 року (Псалом, 108: 6-8): «Постав же над ним безбожника і диявол нехай стоїть по-правиці від нього. Коли судитися буде – нехай буде засудженим і молитва його нехай за гріх йому порахується, нехай дні його скоротяться й іншому посада його дістанеться».

ХІХ. Пророцтво із Книги Осії – про Відкуплення Ісусом Христом людства та про Воскресіння Господнє (13, 14): «Від влади пекла Я відкуплю їх – від смерті їх вибавлю. О, смерте! Де жало твоє! О пекло! Де перемога твоя!?».

ХХ. Пророцтво Еритрейської сивіли Герофіли (померла за 483 р. до падіння Трої) про страсті Христові та Його Воскресіння (цитується за тактатом Св. Августина «Місто Боже», розділ ХХІІІ): «Він передасть Себе в беззаконні руки невіруючих: блюзнірськими руками вони битимуть Бога по щоках і плюватимуть в Нього бридкою слиною своїх вуст; Він покірно відкриє спину для ударів. І, терплячи удари у щоки, Він мовчатиме, аби ніхто не знав, що Він – Слово (Логос) і звідки прийшов – аби не говорити з царством мертвих; і увінчають Його терновим вінцем. Дадуть Йому жовч як їжу і оцет – як питво… Завіса ж храму роздереться і серед дня протягом трьох годин буде ніч. Він помре і три дні, немов спатиме, а тоді вийде на світ як Початок воскресіння для повернених».

ХХІ. Пророцтво Еритрейської сивіли про те, що Христос матиме в Собі Божу Природу («Місто Боже», розділ ХХІІІ): «Але Еритрейська сивіла написала дещо таке, що безсумнівно має стосунок до Христа, що я читав раніше на латині у недосконалому перекладі. Та Флакціан, муж славнозвісний, який був навіть проконсулом… коли ми розмовляли з ним про Христа, показав мені грецький кодекс – провіщення Еритрейської сивіли і вказав у ньому одне місце, у якому початкові літери віршів мають такий порядок, що із них утворюється фраза: «Ісус Христос, Син Божий Спаситель».

Воскресіння

ХХІІ. Книга пророка Осії – пророцтво про Воскресіння Господнє (6: 1-3): «Зрання будуть шукати Мене в скорботі своїй і промовлятимуть: «Підемо й до Господа повернемось – Він бо зранив нас і нас зцілить, вразив – і перев’яже наші рани: воскресить нас через два дні – на третій день нас підніме, щоб жили ми перед Лицем Його. Отож, хто прагне пізнати – пізнає Господа: з’ява бо Його, немов зоря ранкова, і, немов дощ, до нас Він прийде – немов дощ пізній, землю зросить».

ХХІІІ. Книга Псалмів – пророцтва про Воскресіння Ісуса Христа:

«Не залишиш Ти у гробі душі Моєї і не даси Святому Твоєму тління побачити» (Пс., 15: 10).

«Ти вивів із шеолу душу Мою і воскресив Мене, щоб Я довіку не зійшов у могилу» (Пс. 29: 4).

«Хай воскресне Бог і розсіються вороги Його, і втікають від лиця Його усі, хто Його ненавидить» (Пс. 67: 2).

ХХІV. Книга пророка Захарії – про те, що Месія матиме ймення Назорей (6: 12-13): «Ось Чоловік – Назорей (Парость) ім’я Йому, Він з кореня Свого проросте й Церкву створить Господню. Він Церкву Господню збудує і Славу прийме, й засяде, й буде царювати на Престолі Своєму, й буде Ієреєм на Престолі Своєму».

ХХV. Книга Псалмів – пророцтво про Вознесіння Господнє: «Прославлятиму Тебе посеред народів, Господи, – оспівуватиму Тебе посеред племен. Досягнула бо Небес милість Твоя й Істина Твоя – аж до хмар. Вознесися на Небеса, Боже, і по всій землі – слава Твоя!» (Псалом-56: 9-11).

ХХVІ. Пророцтво Книги Псалмів про проповідь Євангелія Апостолами: «Усю землю обійде звістка їхня й наприкінці світу – слова їхні» (Псалом, 18: 5).

ХХVІІ. Пророцтво Архангела Гавриїла про про Шістдесят дев’ять Седмиць (семирічок) – від наказу царя Артексеркса Лонгимана про відбудову Єрусалиму (447 р. до н. е.) – до Відкуплення Христом людства (36 р.); про мерзоту запустіння на крилі Єрусалимського храму, яку встановив імператор Калігула (39-40 рр.); про загибель Калігули (41 р.) та про зруйнування Єрусалиму 70-го року (Книга пророка Даниїла, 9: 24-27):

«Сімдесят седмиць визначені для народу твого і святого міста твого, щоб злочин було відкуплено і гріх був зупинений і беззаконня – загладжені, і щоб була з’явлена Правда вічна і виповнені були видіння та пророкування, і помазаний був Святий Святих.

Отож, знай і розумій: з того часу, коли вийде наказ про відновлення Єрусалиму, до Христа Володаря – сім седмиць і шістдесят дві седмиці; і повернеться народ і відбудуються вулиці, але у важкі часи.

І після закінчення шістдесяти двох седмиць переданий буде смерті Христос, і не перебуватиме [серед людей]; а місто та святилище [згодом] зруйновані будуть народом вождя, який прийде, і кінець його [міста] буде, немов від повені, і до кінця війни будуть спустошення.

І утвердить Заповіт для багатьох одна седмиця, а на половині седмиці зупиниться жертва і приношення, і на крилі святилища буде мерзота запустіння, і остаточна фатальна загибель спіткає спустошника».

ХХVІІІ. Пророцтво Книги Ісайї про остаточну перемогу християнства (Ісайя, 49:6): «Зроблю Я Тебе Світлом для народів, щоб спасіння Моє сягнуло кінців землі!».

ХХІХ. Пророцтво Книги Ісайї про перемогу Христа над Антихристом (Ісайя, 11:4): «Він буде судити убогих справедливо і справи страждальців земних – вирішуватиме істинно: жезлом вуст Своїх вразить землю і духом вуст Своїх знищить нечестивого».

ХХХ. Пророцтво Книги Даниїла про остаточну перемогу християнства (Даниїл, 7: 13-14): «Побачив я у видінні нічному: понад хмарами небесними іде схожий на Сина Чоловічого і наблизився до Передвічного, і приведений був до Нього. І Йому була передана влада і Царство – щоб усі народи та племена служили Йому. Володарство Його – володарство вічне – не минеться воно і Царство Його – не зруйнується!».

ХХХІ. Книга Псалмів – про Останній Суд Ісуса Христа (Псалом, 95: 11): «Хай веселяться Небеса і земля радіє, нехай – вирує море і все, що його наповнює, нехай поле зрадіє і все, що на ньому росте, й нехай святкують дерева усі в діброві – перед Лицем Господа. Іде бо Він – іде землю судити. Судитиме Він світ Правдою і народи – Істиною Своєю».