ЯК УРЯД УКРАЇНИ МІГ БИ ОТРИМАТИ 250 АМЕРИКАНСЬКИХ ТАНКІВ «АБРАМС»?

Після того, як уряд Німеччини в особі свого новоспеченого міністра оборони Пісторіуса заблокував надання Україні німецьких танків «Леопард». Уряду України залишається єдиний вихід із ситуації: оголосити міжнародний збір коштів для придбання 250 американських танків «Абрамс», які ще кращі за «Леопарди».

На це потрібно близько 5 мільярдів доларів. Думаю, що цю суму можна було б зібрати за два тижні – як для такої важливої мети – особливо у тому випадку, якщо гарантувати анонімність жертводавцям, які цього забажають.

Кошти надходили б і від держав, зацікавлених економічно в якомога швидшому закінченні війни – з метою попередження світової кризи. І від держав, зацікавлених у послабленні РФ – як потенційної загрози для власної безпеки. І від приватних жертводавців.

Цільовий рахунок для цього можна було б відкрити в США – під контролем МЗС України та Пентагону.

При цьому уряд США мав би погодитися на продаж «Абрамсів» Україні, виходячи із кількох позицій одночасно.

Перша позиція:

Продавши Україні 250 танків, адміністрація Байдена отримала б можливість зробити велике замовлення на такі ж танки для власної армії своєму військово-промисловому комплексу, який лобією власні інтереси в Сенаті та Палаті Представників.

Друга позиція:

Адміністрація Байдена опинилися перед складною економічною проблемою. Два дні тому США вичерпали ліміт внутрішніх запозичень – державний борг країни сягнув 31,4 трильйони доларів. Якщо поріг ліміту законодавчий орган країни не підвищить, США загрожує дефолт.

Водночас Пентагон виявляв зацікавленість у тому, щоб німецькі танки «Леопард» були передані Україні. Отож, тепер для США продати власні танки Україні було б ідеальним варіантом вирішення проблеми.

Третя позиція:

Адміністрація Байдена могла б записати у власний актив те, що «вирішальний пакет військової допомоги Україні не ліг на плечі американських платників податків».

Четверта позиція:

Якщо надання великої партії безкоштовних танків Україні теоретично може спровокувати ядерний конфлікт з РФ, то продаж цієї ж партії бронетехніки таких наслідків не може викликати навіть теоретично.

П’ята позиція:

Півтора десятки британських танків, які отримає Україна після останнього засідання на американській військовій базі «Рамштайн» (Німеччина), явно недостатньо для звільнення окупованих територій. А німецьких танків уже, очевидно, Україна ніколи не отримає.

Справа у тому, що перед зустріччю в «Рамштайні» в Німеччині терміново уряд призначив нового міністра оборони – Бориса Пісторіуса, предки якого є російськими євреями.

У Німеччині про нього пишуть: «Під час перебування на посаді державного політика він був членом Групи німецько-російської дружби Федеральної ради, яка була розпущена у квітні 2022 року… Також у травні 2022 року Пісторіус заявив, що має «природні зв’язки з Росією»…». https://de.wikipedia.org/wiki/Boris_Pistorius.

Зауважмо, Б. Пісторіус залишався членом «Групи німецько-російської дружби Федеральної ради» до ліквідації цієї органцізації, яка проіснувала майже півтора місяці (44 дні) під час повномасштабної війни РФ проти України.

А у 2018 році Б. Пісторіус залишався відверто проросійським німецьким політиком.

Кажучи іншими словами, німецький уряд не мав більш ефективної кандидатури на посаду міністра оборони, яка б могла більш рішуче заблокувати постачання німецьких танків Україні.

Нагадаю, Пісторіус навіть відмовився пояснювати журналістам причини своєї відповідної позиції.

Зрозуміло, що міністр оборони не вирішує такі питання одноособово. Зрозуміло, що це позиція уряду Німеччини. Чим вона викликана – давно відомо – Німеччина боїться, що Росія почне розвалюватися внаслідок поразки у війні. Тоді як у цій країні великий бізнес Німеччини має свої значні «шкурні» інтереси.

Таким чином уряду України слід виступити із власною ініціативою вирішення проблеми малої кількості західних танків на озброєнні ЗСУ. І ця ініціатива повинна враховувати інтереси Адміністрації Байдена.

Ми у соцмережах: