Путін створив систему колективної відповідальності за війну в Україні.
Одним із найбільш агресивних кремлівських пропагандистів є депутат Держдуми Олег Морозов. Він часто виступає на різноманітних політичних шоу скабеєвих-соловйових і пропонує радикальні сценарії розвитку подій.
На Різдвяні свята Морозов повернувся до подій, які мали місце 60 років тому, але явно не засвоїв уроків минулого.
Ось що верзе цей, з дозволу сказати, політик:
“Хтось вірно помітив: не можна грати в гру, придуману твоїм супротивником, і за його правилами. Програш неминучий! Тим більше, що інша сторона так звані правила постійно порушує.
“Гра за правилами” нав’язується нам Вашингтоном, Києвом, Анкарою. Мовляв, хай війна йде, але під нашим західним наглядом. І це ми – Захід – скажемо Росії та Україні, скільки ще ви воюватимете і на яких умовах миритися.
Якщо цей сценарій прийняти, то нам уготовано крах – і військовий, і політичний.
“Не за правилами” – це Київ, що горить щоночі. Зовсім не житлові квартали, як у Донецьку. Але все інше має горіти. І пожежа на Банковій буде тут цілком доречна.
“Не за правилами” – у відповідь на руйнування запропонованого різдвяного перемир’я здійснити спецоперацію в дусі Судоплатова і, наприклад, стратити “кривавого пастора” Турчинова як символу антиправослав’я. Цілком гуманний, майже релігійний акт!
“Не за правилами” – вдарити з Білорусії, оскільки, на думку американців, удару звідти не буде.
“Не за правилами” – припинити очікувати правового ставлення до заарештованих активів. Їх нам не повернуть ніколи! Отже, треба негайно обернути у власність російської держави майно всіх недружніх країн та їхніх представників на нашій території. Підкреслюю: ВСІХ! І краще – одним ударом!
“Не за правилами” – припинити сподіватися, що Захід схаменеться і з міркувань комерційної вигоди почне якесь примирення з нами. І самим теж слід усі “аміачні, зернові та газові” комерційні міркування відставити на другий план. Захід піде на вигідні нам переговори ТІЛЬКИ з пістолетом біля скроні! Тому “Не за правилами” – це розпочати реальні переговори з Кубою про розміщення там наших ракет середньої дальності. А для посилення ефекту від цих переговорів можна передислокувати наші підводні човни з ядерною зброєю ближче до американського узбережжя.
“Не за правилами” – це мова постійних ультиматумів. Ставимо умову, визначаємо терміни її виконання, якщо ні – суворо караємо. І знову ставимо умови! Наприклад, ви припиняєте постачати зброю Києву, а ми у відповідь не ставимо ракети на Кубі. Чим не вигідний обмін – потенційну загрозу розміняти на реальну!
І так до повного обнулення всіх колишніх правил!
Час всі їх писати заново!
З Різдвом вас, брати та сестри!”.
Цинізм Морозова зашкалює. Він закликає російське керівництво діяти не за правилами. Можна подумати, що напад на Україну чи геноцид українців Росія здійснює за правилами. Їй давно начхати на міжнародне право – і Морозов це прекрасно знає. Свої внутрішні закони Московія зробила вищими за європейські та цивілізаційні.
Продовжуючи лінію Путіна на шантаж ядерною зброєю, Морозов пропонує повторити ситуацію шістдесятилітньої давності. Тоді була так звана Карибська криза, яка поставила людство на грань термоядерної катастрофи.
Карибська криза — надзвичайно напружене протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами внаслідок таємного розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі у жовтні 1962 року. Вперше в історії людства обидві наддержави наблизилися до прямого військового протистояння і безпосередньої загрози початку ядерної війни.
Ця подія стала найвищою точкою Холодної війни. Кремлівська пропаганда замовчувала реальну загрозу початку війни та роль в цьому СРСР.
Тодішні керівники США та СРСР Джон Кеннеді та Микита Хрущов знайшли порозуміння, бо усвідомлювали, що переможців у ядерній війні нема і не може бути.
Морозов і йому подібні не усвідомлюють власної авантюри. Заради своєї маячні – приборкання України – вони готові знищити весь світ.
У Кремлі не сподівалися не лише на мужність українців у відстоюванні своєї незалежності і самого права на життя, а й на допомогу Україні з боку Європи та США. Мова йде насамперед про постачання зброї.
Фактичний ультиматум США у Різдвяний час з вуст путіноїдів не є випадковим. Морозов і йому подібні розуміють, що в Україну надходить не лише зброя для захисту, а й зброя для нападу. Жодна мобілізація Путіним нових так званих чмобіків уже не допоможе Росії переламати хід війни.
Послання Морозова адресоване насамперед внутрішньому споживачеві. Мовляв, Росія – ядерна держава, яка може розв’язати будь-яку проблему. Застрашити світ ядерною катастрофою вже не вдасться. Путін чітко усвідомлює, що чекає особисто на нього, якщо він наважиться натиснути на ядерну кнопку. З іншого боку, він змушений випускати на арену скажених псів війни типу Морозова, щоби продовжити своє нікчемне існування на білому світі.
На жаль, до Гааги Путін не доживе. Морозов як розпалювач війни цілком може опинитись на лаві підсудних. Росії ж укотре доведеться пожинати гіркі й криваві плоди за не засвоєні уроки Куби.
Анатолій ВЛАСЮК
