ПОРИ РОКУ
ЛІРИКА
ОСІНЬ, ЗИМА
Вересень
А вересень – прощання з літом
А вересень – прощання з літом –
Як може добрим бути він? –
Вкриває землю жовтим цвітом –
Прощальним цвітом георгін.
Коротких днів жовтневий розсип
Чекає вслід іще за ним
І в променях осінніх косих –
Туманних мрій ранковий дим.
Лише в кружлянні листопаду,
В щільних мережах ностальгій –
Колись оцінимо принаду
Його несповнених надій…
Так, вересень – прощання з літом –
Тому й сумний достоту він –
Вкриває землю жовтим цвітом –
Прощальним цвітом георгін.
Стояти просто з тобою поряд
Стояти просто з тобою поряд –
Не доторкатись, не говорити
І не ловити зустрічний погляд,
Але солодким вогнем горіти.
Похмуре небо – осіння днина,
Дощі навколо стоять стіною,
Зі мною поряд – лиш ти єдина –
Зорею сяєш, бо ти – зі мною.
Жовтень
Осінні дні надходять знову
Осінні дні надходять знову
(Бо літні грози відійшли)
І стелять заполоч шовкову,
Посеред димної імли.
Короткі дні, а ночі темні,
Туманні ранки й вечори…
І спогад про зірниці в червні
Та чар травневої пори.
Я пам’ятаю запах літа
Я пам’ятаю запах літа –
Воно було таки красним:
Небесних зіроньок еліта
Стояла вартою над ним.
Я пам’ятаю літні ночі
І спраглу спеку довгих днів,
Й слова воістину пророчі,
Що чулись в шелесті гаїв.
І соти сонця – на світанні,
І вечорів липневу млість,
І журавлиний крик останній –
Зими близької першу вість.
Листопад
Погода осіння
Погода осіння –
Похмурі часи,
Благаю спасіння:
Ісусе спаси!
Врятуй від розлуки
Із Богом в душі –
Заламую руки
В молитві-вірші.
Невичерпні ріки –
Засмучені дні –
Душі моїй ліки,
Покута – мені.
За хвилю від смерті
І в вічнім Житті
Шляхи круговерті
Постануть не ті.
Не сходжені гори,
Не биті стезі
І в щасті, і в горі –
Блаженні єси.
2016 р.
Грудень
На небі місяць світить
На небі місяць світить
Посеред чорних хмар –
Один над цілим світом
Небесний паламар.
На небі ясні зорі,
Мов свічки на столі,
За те подякуй долі,
Що майбуття – в імлі.
На небі – повний спокій,
Тривоги – для земних,
Немов в деревах – соки,
А ти – посеред них.
2015 р.
Скінчився день…
Скінчився день і в небі щось відкрилось,
Затихло все, чекаючи дарів,
Неначе хор, зійшли зірки на крилос
Під пильним оком трьох волфів-царів.
Скінчився день – для людства ніч настала,
Шукають Зірку Господа волфи…
Шукайте Зірку, щоб душа не спала,
Щоб не проспали час спасіння ви.
1991 р.
Січень
Від снігу звільнилися яблуні
Від снігу звільнилися яблуні
У запаморочливу ніч,
Із Неба з’являються Янголи
І тяжкість змивають із пліч.
І серце палає світильником,
І очі – неначе зірки…
Та знову стаєш ти невільником,
І тягнуться ночі-віки.
За вікнами знову – хурделиця,
Сосульки сягають до скла
Й дорога посріблена стелиться,
Де річка раніше була…
Від снігу звільнилися яблуні
У запаморочливу ніч,
Із Неба з’являються Янголи –
З тобою вони віч-на-віч.
Від снігу надії звільнилися,
І рястом в душі проросли…
А Янголи поряд молилися
І Небо на землю несли.
Лютий
Нема тривог, та світла, все ж, нема
Нема тривог, та світла, все ж, нема,
Нема тривог, тенденції ж – тривожні –
У двері кожні стукає зима –
Війною стукає у двері кожні.
Нема тривог, немає ран чужих,
Нема життів скалічених безкарно –
В житті безслідно не минає й штрих,
І всі страждання не минуть намарно!
Нема тривог – тривога в нас одна –
Тривога наша – це дітей майбутнє…
У двері нам постукає весна
І жах війни її зупинить лютня.
2022 р.
Повіяв вітер
Повіяв вітер,
З’явився сніг
І ноги витер
Об мій поріг
У небі зірка
Одним-одна –
Не знати звідки
Гряде весна,
Не знати звідки
Зимі кінець –
Озвіться свідки
Людських сердець!
Озвіться струни,
Дзвеніть в пітьмі
Священним струмом –
На бистрині.
2017 р.
В АНТОЛОГІЇ ВИКОРИСТАНІ ВІРШІ ЗІ ЗБІРОК ВІКТОРА КИРІЯ «ВІРА І ЛІРА», «АРФА ОРФЕЄВА» ТА З ІНШИХ ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА
