Рекомендації щодо перейменувань назв вулиць у контексті декомунізації та демоскофікації»
Вступ
Назви вулиць мають пасувати до найвизначніших об’єктів, які знаходяться на відповідних вулицях. Скажімо, якщо найпомітнішим об’єктом певної вулиці буде навчальний заклад, доречно її перейменувати таким чином, щоб увічнити пам’ять певного видатного письменника чи видатного діяча української науки. Якщо ж таким об’єктом виявиться церква чи костел – буде доречно назвати вулицю йменням видатного церковного діяча…
Цей короткий довідник допоможе вибрати вдалу назву вулиці за відповідною категорією. Тут я наводжу в хронологічній послідовності перелік імен видатних українців – видатних діячів у різних царинах, які відіграли позитивну роль в історії – роль, що має загальноукраїнське чи світове значення.
На мою думку, перевагу слід надавати насамперед видатним діячам доколоніального періоду України, який намагається привласнити Росія.
Необхідно відстоювати й тих українських митців, яких Росія проголосила «російськими».
Також доцільно увічнювати пам’ять видатних діячів місцевого значення, перелік яких тут відсутній зі зрозумілої причини – в різних регіонах, містах та містечках вони є іншими.
На той випадок, коли виникає потреба назвати вулицю на честь видатного діяча-неукраїнця, в кінці Довідника можна знайти перелік відповідних рекомендацій.
Довідник створений на той випадок, коли виникають проблеми із вибором у питанні перейменування вулиць, а не для того, щоб нав’язувати своє бачення людям, які на історію України дивляться зовсім інакше.
Упорядник не ставив собі за мету запропонувати занадто широкий перелік прізвищ, отож, природно, що деяких тут бракуватиме. Зокрема, тут бракує, скажімо, прізвища письменника Антона Чехова, який вважав себе українцем, про що свідчать архівні дані перепису населення.
Пригадаймо оповідання Чехова «Людина в футлярі», де об’єктом сатири показаний росіянин Бєліков, а українці – Михайло та Варвара Коваленки – зображені із великою симпатією. Проте, в цілому за характером своєї творчості, Чехов – російський письменник.
Те ж саме можна сказати і про Федора Достоєвського, який також мав українське походження.
Боротися за Чехова та Достоєвського шляхом найменування вулиць – річ безперспективна, позаяк більшість сприйматиме їх як російських прозаїків. Але, коли йдеться про Миколу Гоголя – це зовсім інший випадок, адже його творчість є геніальним виявом суто української ментальності, яка серед іншого стала надчутливим індикатором потворності російських аспектів буття, російського національного характеру, та виразила все це блискучою сатирою на Росію.
Щодо відсутності в Довіднику згадки про помітних діячів, пов’язаних із симпатіями до марксизму та із москофільством – вона цілком усвідомлена й цілком принципова.
Радянська пропаганда демонізувала українських магнатів доби Бароко. Зокрема, Єремію Вишневецького зображувала як українофоба і полонофіла. Справді, останній, перебуваючи на навчанні в Італії, перейшов із православ’я до римо-католицького обряду. Обороняючи свої маєтності від повсталих українців, можна сказати, стояв у обороні Речі Посполитої. Разом з тим він виявив себе як найбільш щедрий меценат українських православних монастирів ХVІІ ст., а своїм лояльним ставленням до селянства потужно сприяв заселенню напівбезлюдного Лівобережжя правобережними українцями – ці факти жодним чином не в’яжуться із версією про його українофобство. Таким чином загальна переоцінка вартостей має зачепити й цю історичну постать.
Комусь не сподобається, що тут не згадано Богдана Хмельницького. Але слід врахувати, що цей історичний діяч став символом Переяславської ради –трагічної сторінки в історії України.
У переліку не знайти й добре відомого Івана Франка, на честь якого ще з радянських часів названо достатньо вулиць. Коли ж хтось вважає інакше – цю кількість можна збільшувати й без порад цього Довідника.
1. Доба Київської Руси
а) Князі, полководці, воїни
- Князь Кий (ІІ – ІІІ ст.)
- Князь Бравлін (VІІІ ст.)
- Великий князь Аскольд (?-882)
- Великий князь Святослав Хоробрий (938-972)
- Великий князь Володимир Святий (963-1015)
- Великий князь Ярослав Мудрий (983-1054)
- Великий князь Мстислав Хоробрий (984-1036)
- Великий князь Володимир Мономах (1053-1125)
- Великий князь Мстислав Великий (1076-1132)
- Великий князь Ярослав Осмомисл (1130-1187)
- Великий князь Роман Галицький (1152-1205)
- Король Данило Галицький (1201-1264)
- Літописний богатир Ян Усмошвець (Х ст.)
- Велика княгиня Ольга (?-969)
- Королева Анна Ярославна (1025-1078)
Примітка: маймо на увазі, що титул «Великий Князь» носили лише володарі Києва та Галича. Цей титул за своїм статусом відповідав королівському.

б) Церковні діячі, Святі
- Митрополит Ілларіон Київський (?-1055)
- Св. Антоній Печерський (983-1073)
- Св. Тодозій (Феодосій) Печерський (1008-1074)
- Нестор Літописець (1056-1114)
- Св. Микола Святоша (1080-1143)
- Св. Агапіт Печерський (?-1095)
- Св. Алімпій Печерський (?-1114)
Св. Антоній Печерський, Нестор Літописець, Св. Агапіт Печерський, Св. Княгиня Ольга, Св. Микола Святоша, Св. Феодосій Печерський
2. Доба Українського Ренесансу та Бароко
а) Князі, гетьмани, полководці, козаки
- Остафій Дашкевич (1455 – 1535)
- Костянтин Острозький (1460-1530)
- Анастасія Лісовська – Роксолана (1502-1558)
- Дмитро (Байда) Вишневецький (1510-1564 рр.)
- Самійло Кішка (1530-1602 рр.)
- Іван Підкова (1533-1573)
- Петро Сагайдачний (1582-1622)
- Іван Сулима (?-1635)
- Іван Сірко (1605-1680)
- Іван Виговський (1608-1664)
- Єремія Вишневецький (1612-1651)
- Яким Сомко (1616-1663)
- Юрій Кульчицький (1640-1694)
- Григорій Гуляницький (?-1679)
- Іван Мазепа (1639-1709)
- Пилип Орлик (1672-1742)
- Петро Калнишевський (1690-1803)
- Дмитро Гуня (ХVІІ ст.)

б) Церковні діячі, Святі
- Священномученик Макарій, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (?-1497)
- Іван Вишенський (1550-1623)
- Св. Йов Почаївський (1551-1651)
- Св. Юліанія Ольшанська (1550-1566)
- Св. Йосафат Кунцевич (1580-1623)
- Св. Феодосій Чернігівський (?-1696)
- Св. Дмитро Туптало (1651-1709)
- Митрополит Лазар Баранович (1616-1693)
- Митрополит Йосиф Велямин-Рутський (1574-1637)
Св. Йов Почаївський, Св. Феодосій Чернігівський, Св. Дмитро Туптало, Св. Юліанія Ольшанська, Св. Йосафат Кунцевич, Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий
в) Діячі науки й культури
- Юрій Котермак із Дрогобича (1450-1494), учений
- Павло Русин із Кросно (1470-1517), поет
- Григорій Левицький (1697-1769), художник-портретист
- Григорій Сковорода (1722-1794), мислитель
- Дмитро Левицький (1735-1822), художник-портретист
- Антон Лосенко (1737-1773), художник історичного жанру
- Максим Березовський (1745-1777), композитор
- Дмитро Бортнянський (1751-1825) , композитор
- Володимир Боровиковський (1757-1825), художник-портретист
- Артем Ведель (1767-1808) , композитор
- Іван Котляревський (1769-1838), драматург, поет
Григорій Левицький, Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський, Володимир Орловський, Сергій Васильківський, Іван Їжакевич, Тарас Шевченко
3. Українські діячі ХІХ – ХХ ст.
а) Політичні, громадські та військові діячі, меценати
- Маркіян Шашкевич (1811-1843)
- Лук’ян Кобилиця (1812-1851)
- Яків Головацький (1814-1888)
- Іван Вагилевич (1811-1866)
- Микола Терещенко (1819-1903), меценат.
- Олена Пчілка (1849-1930)
- Августин Волошин (1874-1945)
- Сергій Єфремов (1876-1939)
- Симон Петлюра (1879-1926)
- Ольга Бесараб (1889-1924)
- Дмитро Донцов (1883-1973)
- Євген Коновалець (1891-1938)
- Юрій Липа (1900-1944)
- Степан Бандера ( 1909-1959)
- Роман Шухевич ( 1907-1950)
- Олена Теліга (1906-1942)
- Олег Ольжич (1907-1944)
- Левко Лук’яненко (1928-2018)
- Вячеслав Чорновіл (1937-1999)
Маркіян Шашкевич, Олена Пчілка, Сергій Єфремов
б) Церковні діячі, Святі
- Митрополит Йосиф Сембратович (1821-1900)
- Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)
- Йосиф Сліпий (1892-1984)
- Св. Амфілохій Почаївський (1894-1971)
- Патріарх Мстислав Скрипник (1898-1993)
- Митрополит Стефан Сулик (1924-2020)
в) Діячі культури
- Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843)
- Остап Вересай (1803-1890)
- Микола Гоголь (1809-1852)
- Євген Гребінка (1812-1848)
- Семен Гулак-Артемовський (1813-1873)
- Тарас Шевченко (1814-1861)
- Михайло Вербицький (1815-1870)
- Пантелеймон Куліш (1819-1897)
- Юрій Федькович (1834-1888)
- Павло Чубинський (1839-1884)
- Михайло Старицький (1840-1904)
- Марко Кропивницький (1840-1910)
- Микола Лисенко (1842-1912)
- Володимир Орловський (1842-1914)
- Іван Карпенко-Карий (1845-1907)
- Марія Заньковецька (1854-1934)
- Микола Сумцов (1854-1922)
- Сергій Васильківський (1854-1817)
- Костянтин Крижицький (1858-1911)
- Ольга Кобилянська (1863-1942)
- Остап Нижанківський (1863-1919)
- Іван Їжакевич (1864-1962)
- Леся Українка (1871-1913)
- Василь Стефаник (1871-1936)
- Соломія Крушельницька (1872-1952)
- Микола Леонтович (1877-1921)
- Роман Купчинський (1894-1976)
- Катерина Білокур (1900-1961)
- Євген Адамцевич (1904-1972)
- Анатолій Солов’яненко (1932-1999)
- Василь Симоненко (1935-1963)
- Василь Стус (1938-1985)
- Мирослав Скорик (1838-2020)
- Петро Скунць (1942-2007)
- Степан Пушик (1944-2018)
- Володимир Івасюк (1949-1979)
- Назарій Яремчук (1951-1995)
- Квітка Цісик (1953-1998)
Григорій Левицький, Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський, Володимир Орловський, Сергій Васильківський, Іван Їжакевич, Тарас Шевченко Євген Адамцевич, Микола Леонтович, Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Анатолій Солов’яненко
г) Діячі науки
- Михайло Лучкай (1789-1843)
- Микола Костомаров (1817-1885)
- Омелян Партицький (1840-1895)
- Іван Полюй (1845-1918)
- Федір Піроцький (1845-1898)
- Федір Вовк (1847-1918)
- Володимир Шухевич (1849-1915)
- Вікентій Хвойка (1850-1914)
- Дмитро Яворницький (1855-1940)
- Володимир Вернандський (1863-1945)
- Борис Грінченко (1863-1910)
- Михайло Грушевський (1866-1934)
- Володимир Гнатюк (1871-1926)
- Михайло Брайчевський (1924-2001)
- Борис Мозолевський (1936-1993)
г) Винятково видатні особистості в силових видах спорту
- Іван Піддубний (1871-1949)
- Олександр Засс (1888-1962)
- Іван Фірцак (1899-1970)
4. Видатні особистості – неукраїнці, на честь яких доцільно називати певні вулиці
а) Політичні, церковні та громадські діячі
- Княгиня Київська Анна Порфірородна (963-1011)
- Сноррі Стурлусон (1178-1241)
- Митрополит Петро Могила (1596-1646)
- Гійом де Боплан (1600-1673)
- Карл ХІІ, король Швеції (1682-1718)
- Йоган Гердер (1744-1803)
Примітка:
Анна Порфірородна – дружина Володимира Великого, завдяки шлюбу з якою князь прийняв Хрещення. Мати Святих князів Бориса і Гліба.
Сноррі Стурлусон – автор численних саг, які висвітлюють історію Київської Руси.
Митрополит Петро Могила – видатний діяч Української Православної Церкви, молдаванин за походженням.
Гійом де Боплан – автор «Опису України».
Карл ХІІ – союзник України у її Визвольній війні проти Петра І.
Йоган Гердер – німецький мислитель, який провіщав велике майбутнє України.
б) Діячі культури
Композитори
- Антоніо Вівальді
- Йоган Себастьян Бах
- Георг Фрідріх Гендель
- Томазо Альбіноні
- Вольфґанґ Амадей Моцарт
- Джованні Перголезі
- Антонін Дворжак
Художники
- Леонардо да Вінчі
- Мікеланджело Буонароті
- Рафаель Санті
- Естебан Мурільо
- Дієго Веласкес
- Рембрандт ван Рейн
- Якоб ван Рейсдаль
- Ян Матейко
Письменники, драматурги, поети
- Данте Аліг’єрі
- Франческо Петрарка
- Вільям Шекспір
- Тірсо де Моліна
- Вольфґанґ Гете
- Роберт Бернс
- Джордж Гордон Байрон
- Віктор Гюго
- Шарлота Бронте
- Генрік Сенкевич
в) Церковні діячі, Святі
- Св. Апостол Петро
- Св. Апостол Йоан
- Св. Апостол Яков
- Св. Апостол Павло
- Св. Апостол Тадей
- Св. Йоан Хреститель
- Св. Миколай Чудотворець
- Св. Пантелеймон Цілитель
- Св. Великомучениця Варвара
- Св. Спиридон Тріміфунтський
- Св. Мартін Турський
- Св. Франціск Великий (з Асізі)
- Св. Антоній Падуанський
- Св. Амвросій Медіоланський
- Св. Йоан Злотовуст
- Св. Йоан Дамаскин
- Св. Климент Римський
- Св. Пій Великий (із П’єтральчино)
- Св. Серафим Саровський
- Св. Великомучениця Катерина
- Св. Василій Великий
- Св. Єфрем Сирійський
- Св. Григорій Палама
- Св. Гавриїл Угебадзе
- Св. Августин
- Св. Бенедикт Нурсійський
- Св. Макарій Великий
- Св. Євангелист Матфей
- Св. Євангелист Марк
- Св. Євангелист Лука
5. Кілька можливих назв вулиць на честь знаменних історичних подій та інших історичних реалій
- Хрещення Руси-України
- Оршанської битви
- Хотинської битви
- Конотопської битви
- Жовто-водської битви
- Дня Злуки
- 8-го грудня (на пам’ятку про розпад СССР – тюрми народів)
6. Християнські великі свята, на честь яких можна називати вулиці
- Великодня
- Преображенська
- Благовіщенська
- Стрітенська
- Різдвяна
- Богоявленська
Упорядник Довідника – Віктор Кирій
Читайте також статтю В. Кирія “ПРО ТЕ, ЯК РОСІЙСЬКІ УЧЕНІ ФАЛЬСИФІКУВАЛИ ВИТОКИ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ НА ВЛАСНУ КОРИСТЬ”: “https://ukrvisty.pro/istoriia-i-narodoznavstvo/pro-te-yak-rosiyski-ucheni-falsyfikuvaly-vytoky-davnoruskoyi-derzhavnosti-na-vlasnu-koryst.html“