Якщо хтось думає собі, ніби Путін і Кірілл Гундяєв є християнами, він у цьому жорстоко помиляється – ні, ці люди таємно сповідують зовсім іншу релігію – релігію досить екзотичну, про що варто розповісти докладно.
Чимало православних росіян вважають Путіна Антихристом – тим самим Антихристом, який має оволодіти цілим світом, як про це пишуть біблійні пророцтва.
На мою думку, Путін також сабе вважає цим самим Антихристом. І доказом цьому слугують деякі провіщення, поширені російською пропагандою, що, мовляв, Путін завоює цілий світ. Ці провіщення є вигадками працівників ФСБ, а приписують вони їх доволі популярній в Росії бабі Ванзі.
Які Путін має на це підстави – аби думати, що він є біблійним Антихристом?
Основна підстава – у тому, що Нострадамус у своєму 72 катрені Х центурії називає Путіна «Великим королем Анголмуас».
Деякі інтерпретатори, зокрема й авторитетний для Путіна шарлатан Павло Глоба, свого часу писали, що слово «Анголмуас» має значення «Антихрист».
Цей катрен звучить так:
«Рік 1999, сьомий місяць. З неба зійде король жаху, щоб привести до влади великого короля Анголмуас».
«Король жаху» – це середньовічна назва сонячного затемнення. Справді, 11 серпня 1999 року було повне сонячне затемнення. У часи, коли жив Нострадамус, нашого календаря ще небуло. За юліанським календарем, якого дотримувалася тоді вся Європа, це був сьомий місяць – 29 липня.
Про Путіна ж читаємо, що 9 серпня 1999 року він став виконуючим обов’язки голови уряду і того ж дня Єльцин публічно назвав його своїм наступником. А 16 серпня того ж таки 1999 року Путін дійсно прийшов до влади, позаяк став офіційним головою уряду. Таким чином сонячне затемнення потрапило в інтервал між цими двома подіями, які підняли Путіна «із грязі – в князі».
Але Путін жорстоко помиляється в тому, що він і є той головний Антихрист, про якого чимало разів провіщено в Біблії.
На роль цього Антихриста, між іншим, претендував Карл Маркс, про що було б доцільно розповісти колись докладно. Якщо вірити колишньому кегебісту Клімову, на цю роль претендував і Ленін. І з цією версією можна погодитися, позаяк всім відомі слова Леніна: «Я – лічний враг Бога».
Тому Путін у цьому не перший.
А позаяк вони в це вірили, то й намагалися зробити щось таке, що б відповідало реноме бібілійного Антихриста. І Путін серед них – не виняток.
Всі ці особи, можна так сказати, були маленькими антихристиками. І в цьому розумінні Путін найбільший із них усіх, позаяк має найбільшу владу в своїй країні.
У Росії досить поширене пророцтво Св. Серафима Саровського про те, що столицею антихриста буде Москво-Петрбург.
Якщо йдеться про Путіна – то це у певній мірі відповідає його політиці. Він є виходцем із Ленінграда – сучасного Санкт-Петербурга. І відразу ж після свого приходу до президентської влади у 2000 році, Путін вирішив зробити Санкт-Петербург другою, хоч і неофіційною, столицею Російської федерації. Для цього він передав Константинівський палац в Пітері в Управління ділами президента. Кажучи простою мовою, приватизував на державному рівні. У 2003 році його резиденція отримала назву «Палац конгресів».
У 2006 році тут проходив саміт Великої вісімки. Отож, ніяк не скажеш, що Санкт-Петербург – провінція, а не друга столиця.
Не менш нищівними є пророцтва про Путіна, які традиційно пов’язують із монахом Авелем – сучасником Катерини ІІ.
Щоб надати авторитету астрології, свого часу астролог-шарлатан Павло Глоба написав, ніби дещо із провіщень Авеля насправді напророкував астролог Васілій Нємчін. І ніби він, Глоба, знайшов його записи у Полоцькому архіві, після чого вони кудись зникли.
Не існувало ніякого Нємчіна – це містифікація Глоби. А тим часом монах Авель – цілком історична особа, яка мала дар провидця, в чому переконалися ще її сучасники.
Стосовно ж Путіна монах Авель пророкував так: «Карлик з чорним обличчям сидітиме на карку у велетня Бориса. За його правління буде три війни – дві на Кавказі, одна – Кримська. Таврида, розірвана на три частини, буде кровоточити».
Оце і все, а решту деталей цього пророцтва, які можна знайти в інтернеті, скажімо, про «Мішку Мєчєного» – то все вигадки Глоби.
Відповідно до християнської містичної традиції, на карку в людини, яка задумала великий гріх, сидить демон.
Скажімо, подібний випадок описаний в Життєписі Святого Мартіна Турського – в Читьїх Мінеях, автором яких є Св. Дмитро Туптало.
Таким чином монах Авель, зображуючи Путіна з чорним обличчям – на карку в Єльцина, натякає на те, що ця людина є втіленим демоном.
Серед православних Росії набуло великого поширення пророкування протоєрея Ніколая Гур’янова, який вважався ще за життя провидцем, про пихід до влади Путіна.
Пряма мова: «Буде військовий і влада його буде погонна. Але вік його – малий, як і він сам. Будуть переслідування чорноризців та Церкви. Влада його буде такою ж, як при комуністах і Політбюро».
Тут слід правильно розуміти слова «вік його буде малий». Клірики РПЦ, як правило, вживають церковно-слов’янські вислови. І якщо для нас цей вислів може означати: «коротке життя», то для кліру воно має значення: «коротка епоха». Кажучи інакше, епоха Путіна закінчиться разом із його правлінням – вона не матиме свого продовження.
Відвертого переслідування Церкви Путін не практикує. Здавалось би, він навпаки – наближує до себе, як не наближував жоден правитель до нього – патріарха РПЦ Кірілла Гундяєва. Отож, здавалось би, він є великим симпатиком РПЦ.
Але насправді той шлях боротьби із ортодоксальним християнством, який вибрав Путін, – він є значно більш ефективний у порівнянні із відвертим переслідуванням Церкви. Адже будь-яку структуру значно легше розвалити зсередини, аніж зовнішнім тиском.
За біблійними пророцтвами, в Антихриста має бути лжепророк. Путін вибрав на цю роль Кірілла Гундяєва, якого зробив, так би мовити, своїм оберпрокурором для управління РПЦ.
За фахом Путін, як відомо, є кадровим чекістом, тобто колишнім працівником КГБ. У радянській школі КГБ викладачі навчали своїх студентів, як робити завербованих ними агентів власними рабами і кого потрібно вибирати на ці ролі.
Рекомендували вибирати людей із вкрай зіпсованою репутацією, маючи на них такий потужний компромат, який може стерти їх в порошок у випадку оприлюднення. Ось таким «матеріалом» був Кірілл Гундяєв на той час, коли Путін допоміг йому стати патріархом.
Чи багато досягнув Путін на своєму поприщі кандидата в біблійні Антихристи?
На мою думку – рівно стільки ж, як і його попередники, які лише претендували на цю роль. Хіба що людської крові йому пощастило пролити дещо більше за деяких із них.
Але Гундяєв в якості антихристового лжепророка досягнув значно більше, якщо виходити із того, чого він прагнув досягнути. На комфорт для його особи РФ витрачає сотні мільйонів доларів. І це все те, про що він міг лише мріяти. Аби не псувати собі настрою, йому залишається тільки одне – не згадувати про те, що колись прийде кінець земного буття і дух цілком автентичного Антихриста відчинить перед ним пекельну браму…
Втім – він свято вірить в те, що Пекла не існує, а також у те, що той, хто розкошував на цьому світі, буде розкошувати й після смерті.
Такою є релігія цих людей – релігія, за допомогою якої князь світу цього допомагає їм чинити велике зло без жодних докорів сумління…
